Якщо переглядаєш наш сайт, то, можливо, ставиш перед собою такі запитання:

• • Яке моє покликання?
• • Де моє місце?
• • Хто я?
• • Який має бути сенс мого життя?

Можливо, думаєш:

• • Я люблю цей світ...
• • Хочу бути близько до людей, моєї родини, батьків, сестер, братів...
• • Бог запрошує мене до глибших стосунків із Собою...
• • Хочу працювати і служити людям власною професією...

Може, твоя дорога – богопосвячене життя у спільноті мирян – такий спосіб життя ведуть члени інститутів мирян.

Нижче наводимо думки св. с. Фаустини, які можуть стати твоєю підтримкою у процесі розпізнання покликання:

(...) Раптом я побачила поблизу Ісуса (...), який сказав мені ці слова (...) Доки Я буду терпіти тебе, і доки будеш зводити Мене? (Щоденник 9)

Я знаю твоє серце, що його не задовольнить ніщо, тільки Моя любов (Щоденник 1023)

Тобі, о Господи, мій Учителю, дякую я,
що всю мене перемінив у Себе
i йдеш зі мною крізь труд і спеку життя.
Нічого не боюся вже я,
адже Ти є у моєму серці. (Щоденник 1001)

O Божe мій, Ісусе,
Тебе відчуває моє серце,
Хоч заслона і приховує Тебе,
Tи знаєш, що люблю Тебе. (Щоденник 524)

O мій Ісусе, яка я безмірно рада тому, що Ти запевнив мене, що це згромадження буде. Я вже не сумніваюся в цьому, анітрохи, і бачу, яку велику славу воно принесе Богові, буде відбитком цієї найбільшої прикмети, яка властива Богу, -- це Боже Милосердя. Неустанно випрошуватимуть для себе і цілого світу Боже милосердя, і кожен вчинок милосердя випливатиме з Божої любові, бо вони будуть переповнені цією любов'ю. Цю велику прикмету Бога намагатимуться засвоїти і жити нею, і старатимуться, аби інші її пізнали і довірилися Божій доброті. Це згромадження, Божого Милосердя, буде в Божій Церкві, як вулик у прекрасному саду: приховані, тихі сестри, як бджілки, будуть працювати, аби годувати медом душі ближніх, а віск має спливати на честь Бога (Щоденник 664)