Харизмат Інституту Божого Милосердя безпосередньо пов'язаний із харизматом Засновника і базується на посланні Ісуса про Боже Милосердя, переданому с. Фаустині.
Ідея Божого Милосердя – як фундамент харизмату Інституту -- реалізується у поєднанні богопосвячення та світськості.
Особливою метою Інституту є прославлення Божого Милосердя молитвою, богопосвяченим життям у миру і практикою вчинків милосердя, а також поширенням і поглибленням шанування Божого Милосердя в середовищі, у якому живуть і працюють члени Інституту (Конституція ІБМ, стаття 9).
Важливий засіб реалізації покликання -- євангельські ради, прийняті у формі шлюбів, молитовне життя та участь у Євхаристії. Близькість Марії, Матері Милосердя має фундаментальне значення для духовного життя членів Інституту.
Відповіддю на милосердну любов Ісуса Христа є прагнення членів Інституту до сердечних, жертовних і особистих стосунків із Христом через якомога досконалішу реалізацію посвячення себе Богові в миру і якомога повніше довірення себе Йому, аби сутність заклику "ІСУСЕ, ДОВІРЯЮСЯ TOБІ" стала характерною рисою духовності членів Інституту. (Конституція, стаття 15).
Особливе місце у формації, крім Святого Письма, має Щоденник св. с. Фаустини, а також твори Засновника та поточні документи Церкви. Важливе місце у списку літератури посідає вчення Пап Милосердя (Енцикліка Івана Павла II "Dives In Misericordia", Енцикліка Бенедикта XVI "Deus Caritas Est" та Булла Папи Францискa "Misericordiae vultus").
Усе життя членів Інституту має бути спрямоване до апостольства, яке виконується в дусі милосердя, котре має випливати з інтенсивного внутрішнього життя. Член ІБМ не може пройти байдуже повз людину, яка потребує допомоги, матеріальної або духовної. Вдивляючись у приклад Милосердного Христа і керуючись любов’ю до Нього, чинить добро іншому вчинком, словом або молитвою. Ми віримо, що вчинене добро насправді є актом милосердної любові, коли даруючи його іншому, маємо глибоке почуття того, що одночасно самі відчуваємо добро з боку тих, хто приймає його від нас (за Енциклікою Івана Павла II "Dives In Misericordia").